Короїд, шовкопряд та червонохвіст – шкідники, що пошкоджують та знищують ліси Вінниччини
     Шкідники лісу (комахи чи хвороби) були завжди. Але якщо певні фактори сприяють їхньому активному розмноженню, то внаслідок цього знижується продуктивність (якість) насаджень або всихають дерева.
     Зазвичай, шкідник дає дві генерації за період, а в умовах подовженого літа (яке ми фактично на сьогодні й маємо) – до 5 генерацій! Кліматичні зміни призводять до аномальних природних явищ (льодолам, буревій, посухи сприяють виникненню пожеж). Все це у сукупності зі зниженням ґрунтових вод, зміною гідрорежиму ґрунту зменшує стійкість лісів і здатність чинити опір патогенам. Приміром, ослаблена сосна не захищається смолотечею від верхівкового короїда і всихає. А короїд харчується, розмножується і разом із потомством переселяється на сусідні дерева.

     Лісівники області пропонують населенню та закладам соціальної сфери уже сьогодні придбати за помірними цінами якісну суху дров’яну сировину, при бажанні – колоті дрова з доставкою - для економії бюджету та підтримки вітчизняного виробництва! Ще із шкільної парти дітей вчать, що ліс – це не лише відпочинок на природі, а й можливість отримати папір, ліки, екологічні меблі і елементи конструкції будинку. А ще важливим чинником, особливо для мешканців сільської місцевості, є отримання джерела енергії завдяки дровам.
     На сьогодні це і економічно дешевший вид енергії (майже у 2,5 рази порівняно з опалюванням природним газом), і енергетична незалежність. Тим більше, що все доступнішим і для закладів соціальної сфери, і для населення, стає встановлення твердопаливних котлів (піролізних).
Такий приклад власне показують держлісгоспи області. Адже котельні всіх держпідприємств Вінницького ОУЛМГ облаштовані піролізними котлами з тривалим терміном горіння і високим коефіцієнтом тепловіддачі. Таким чином використання газу підприємствами зведено до мінімуму.

     У Києві розпочалася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення», організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі.
     Окрім науковців з цих країн, участь у конференції беруть представники Німеччини, Польщі та Австрії.
     Під час відкриття конференції виступив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, який розповів про причини та наслідки погіршення санітарного стану лісів.

      Читати стандарти не саме захоплююче заняття, але при наявності азарту, цікавості й завзятості це може перетворитися на свого роду квест по галузі.
     Люди в галузі потрібні, люди в галузі важливі. Але висока залежність від людей може поставити під загрозу роботу галузі. Знизити таку залежність дозволяють стандарти. Вони перетворюють галузь в керовану і злагоджену систему.
     Стандарти є тим зразком, еталоном якості, до якого повинні прагнути виробники. Разом вони встановлюють межу якості, нижче якої продукція (роботи, послуги) вважається некондиційної, т. б. нестандартною.
     Стандарти в Україні розробляються відповідно до Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII.
     Стандарти можуть розроблятися в форматі національних стандартів або технічних умов. Національні стандарти розробляє спеціальний державний орган стандартизації (Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості).